Замовник побажав, щоб інтер’єр об’єднав приміщення двох сусідніх квартир в одну таким чином, щоб стало досить просторо й затишно і для господарів, і для гостей. До стилевих уподобань після спілкування з власником квартир автор проекту зарахував класицизм, ампір та ще дещо яскраве й неординарне, що пізніше вилилося у сучасний мікс з мотивів модерну і арт-деко.
Результатом перепланування стала поява замість двох передпокоїв одного суттєвого холу (передпокою), кухні - їдальні - вітальні, дитячої, двох покоїв – для господарів та для гостей, кабінету, гардеробних кімнат, тренажерної, двох ванних кімнат. Не найбільша вітальня, котра в повсякденному житті використовується переважно як їдальня, компенсується великим кабінетом, де господар, окрім роботи та часом відпочинку, також приймає гостей і делових партнерів. Дуже зручно в покоях в головах ліжка розміщена гардеробна кімната з окремими входами для чоловіка і дружини.
Інтер’єр об’єднаної квартири проявився перш за все в класичному підході з його ордерною системою, часом з проявами ампіру, що привносить в інтер’єр деякий відбиток строгості й вишуканості. В интер’єрі з’явилися також і яскраві активні гнучкі елементи та декоративні плями, властиві модерну (арт-нуво) та арт-деко. Декоративізму інтер’єру надають мозаїки, багаті «мармурові» фактури облицювальних плиток, світильники. А застосовані сучасні сантехнічні прилади сприймаються зовсім сучасними – склом, металом, пластиком.
Таким чином, в інтер’єрі відбилася ціла епоха переходу від класичних рішень до сучасніших.
Подібні інтер’єри вперше почали з’являтися в 20-30рр. минулого століття – часу розквіту джазу та нестримної послявоєнної тяги до розкошування.
Ось і відбився в інтер’єрі ампір - пишнотою і золотом меблів. До речі, арт-деко, як в минулому столітті, так і зараз, у своєму новому прочитанні, активно живиться мотивом пишноти від ампіру. До особливих явищ в інтер’єрі належать вітражі – на стелі та в декоративній колоні. Своїми яскравістю та жвавістю вони природним чином вносять особливу родзинку в стилістичну палітру квартири. Адже в передпокої вони підтримують класичні мотиви (на стелі), а у вітальні – стверджують форму модерністсько-декоративістської колони.
Ця колона - особливе рішенння. З одного боку - транзитна і житлова зони радикально позначені, с іншого – все приміщення сприймаються цільно та об’ємно. Також цій об’ємності сприйняття сприяє декоративна перегородка у вітальні і ще одна колона біля стіни – своїми цікавими формами вони організовують яскравий візуальний вузол з «транзитною» колоною, різнорівневими стелями та вітражами в стелі над транзитною зоною.
Про форму стель варто сказати окремо. Окрім того, що вони є очевидними стилевими елементами інтер’єрів, вони виконують також звичайну технологічну роль. І форма стель сформована не лише естетичними уподобаннями мешканців, але й банальною необхідністю закрити (заховати) канали притічної вентиляції і кондиціювання. Завдяки їм в квартирі цілий рік – свіже повітря: зимою – тепле, влітку – прохолодне.
Ванна кімната функціонально містить «двоспальну» ванну с можливістю перегляду телевізора, велику душову кабіну, унітаз, біде, водяний осушувач. Звертає на себе увагу достатня кількість дзеркал, декорированих красивими плитковими фризами – носіями стилю. В цих дзеркалах можна не лише гарненько помилуватися собою, але й побачити «розмножений» інтер’єр, що візуально розширяє і без того немаленьке приміщення. Красиво й містко організована стільниця під вмивальник, численні скляні полички - надають достатньо місця, щоб розмістити все необхідне у ванній кімнаті. Біля ванни організована ніша (яку можна запнути) для тієї ж мети.
Про дизайнерскі рішення цієї квартири можна сказати, що класичні й ампірні підходи з вкрапленнями модерністських конструкцій та декорів дарують дух історизму: створюють неповторне зачарування динамізмом настання нової епохи.
