Дизайн интерьера и архитектурное проектирование. Практический журнал

Побажання замовника.
Квартира буде використовуватися в основному для відпочинку на морі. Сім’я з трьох чоловік приїжджатиме в Ялту на все літо (певно – не все і не завжди), можливі також приїзди батьків і родичів, також на відпочинок. Тому природним було побажання квартиру, що проектувалася як двохкімнатна, перетворити у трьохкімнатну. Природним також було і побажання максимально використати світло, так само як і можливість подивитися на море. В той же час в квартирі повинно бути все необхідне для життя. Серед стилістичних уподобань однозначно проглядалися сучасні підходи до організації інтер’єру – ніщо не повинно ні відволікати увагу, ні напружувати: гостей не буде - будуємо для себе.

 

 

Планування.
Забудовник не збирався якось обмежувати планувальні рішення своїх інвесторів. Тому з планування вдалося «витиснути» максимум можливого, звісно для цієї конкретної сім’ї. В результаті «найсвіжіші» місця біля вікна отримали батьківська спальня і дитяча кімната. Далі в глибині з’явилася кухня-студіо, вона ж вітальня. В ній можна і приготувати, і посидіти за обіднім столом, і відпочити на дивані, і подивитися телевізор (причому з різних точок завдяки застосуванню кронштейна). Природне світло у вітальню попадає через скляні двері спалень та додаткові внутрішні вікна під стелею. Свіже повітря – лише при відчинених дверях і вікнах (не зовсім зручно, та кондиціонер допоможе). В передпокої з’явилася гардеробна шафа. Санвузол квартири - для всіх задоволень: досить ємний і насичений навіть для значно більшої квартири. Розміщення під стелею на одній із стін вітальні і дитячої дзеркал, рівних за габаритами внутрішнім вікнам квартири, природним чином візуально расширило вузькі інтер’єри і додало відчуття просторості.

Стилістичні рішення.
Звісно, мінімалізм, котрий прозирав і з постановки задачі, включаючи спосіб використання житла, і з життєвих та сталевих уподобань замовника, проявився в цьому інтер’єрі перш за все. Не перевантажений простір, прямокутні і рівні площини і форми, включаючи світильники, мінімум декорів – оку ні за що зачепитися. Такі рішення, певно, дали мешканцям те відчуття свободи і відчуження від предметного світу, котрі так потрібні сучасній забитій інформацією людині, а особливо – на відпочинку. Без декорів, прямокутних, строго в конструктивістському дусі, також не обійшлося. Вони додали власні родзинки в інтер’єри, завдяки яким кожен куточок почав Я-кати. Тобто він набув індивідуальність, з якою мешканці будуть ідентифікувати власну індивідуальність: оселя – моя. По особливому слід оцінити санвузел: в ньому більшою мірою проявився певний авангардизм, тобто експериментаторство - у «розмноженні» дзеркалами додаткових об’ємів, створених мозаїкою, та у виборі форм сантехнічних приладів.

Акцент.
В цьому інтер’єрі цінується те, чого немає, а не те, що є. Тобто свобода від речей, яка дає відчуття вільного простору.

"Get the Flash Player" "to see this gallery."