|
Власник міжнародної корпорації багато їздить, частіше сам, інколи з сім’єю. Обридає невлаштованість. Тому й виникла ідея в основних країнах-партнерах надбати власне житло, облаштувати його в єдиному стилі та не відчувати, що тебе носить світом як пір’їнку в пошуках прибутку.
Цього разу вирішувався інтер’єр в 140-метровій квартирі в Москві.
Згідно з відпрацьованими принципами кухня об’єдналяся з вітальньою в студіо – занадто часто господар житла проводить в ньому час на самоті і об’єднувати-роз’єднувати що-небуть – нема потреби. Проте і жінка інколи все ж приїздить, та й дочка погостювати з Кембріджу і повивчати світ за татовими представництвами в різних країнах заглядає. А це означає, що почуватися вони мають як вдома. В результаті з’явився інтер’єр, в якому сумістилася конкретна виробнича потреба і бажання догодити родині. В ньому з’явилася спальня дочки, спальня господарів, три санвузли, гардеробна, комірчина для прислуги.
Вся стилістика – колони, багети, молдинги, вітражі, стелі, світильники, кольористична палітра, фактура матеріалів, гардини, навіть паркетна розетка на підлозі – повинні нагадувати інтер’єр представництва в Києві, уже облаштований одним з авторів проекту, Трофімовою Інгою.
Авторам з природною долею фантазії довелося розвинути результати сумісної творчості на новий об’єкт. З’явився чудовий строгий класичний інтер’єр, нагадуючи господарю, що він громадянин світу і володар своєї долі.
Потреби мешканців, стиль життя, склад родини, особисті естетичні уподобання, поруч з баченням авторів – основа цього дизайн-проекту.
|